вівторок, 4 червня 2013 р.

Основи класичного танцю

Батман тандю — сгибание в исходную позицию и разгибание стопы скольжением по полу до положения пуанте́ (нога, сохраняя выворотную позицию, мягко касается вытянутым носком пола). Во время выполнения упражнения центр тяжести находится на опорной ноге, мышцы (ног и корпуса) предельно подтянуты. Выполняется из I или V позиции вперед, в сторону и назад.
Цель выполнения упражнения — выработать умение правильно вытягивать ногу, силу и эластичность голеностопного сустава, а также красивую линию ног.                                                                                                                                                                                          Батман тандю жэте (по иерархии выделяется отдельно от батман тандю, а не как его видоизменение) — небольшие (до 45°) четкие взмахи ногой в положение книзу и возвращение в исходное положение (ИП) через батман тандю с сохранением выворотности рабочей и опорной ног, а также натяжения подъёма и пальцев рабочей ноги.

Цель выполнения упражнения — выработка умения управлять отдельными группами мышц, а также ориентации в пространстве (умения быстро вывести ногу в нужное положение и чётко зафиксировать                                                                                          Гранд батман
При использовании термина гранд батман чаще всего подразумевается такой элемент, как гранд батман жэте, а батман релеве лян (также релевелян, релевелянт) является сокращением от названия элемента гранд батман релеве лян.
Гранд батман жэте — большие взмахи в воздух и возвращение в ИП выполняются по I или V позициям вперед, в сторону и назад. Из исходной позиции нога взмахом поднимается в воздух до положения 90° и выше, проходя по полу скользящим движением, как и в батман тандю жете, и возвращается скольжением через батман тандю в ИП, сохраняя выворотность колена и подъёма рабочей ноги, а также центра тяжести на опорной ноге.
Гранд батман релеве́ лян (фр. relever - "поднимать", lent - "медленно")- отличается от гранд батман жэте тем, что движение выполняется не взмахом, а медленно, «на мышцах»                                                                     .Цель выполнения упражнения — выработка маховых движений,растяжки, равновесия.
                                                                                 Батман девелопе — сгибание и разгибание ноги на 90° и выше. Выполняется через промежуточное пассе — нога сгибается в колене, колено максимально выворотно вбок, подъём предельно натянут и находится спереди на колене (сбоку у колена, сзади под коленом) для выполнения движений вперёд (в сторону, назад). Если движение выполняется вперёд (либо в сторону после выполнения вперёд), то нога в пассе переводится через сюр ле ку де пье условное (стопа на уровне чуть выше щиколотки, касаясь её носком пятка сильно отведена выворотно вперёд, , если назад (либо в сторону после выполнения назад) — сюр ле ку де пье (фр. sur le cou de pied - «на шейке ноги») сзади (нога находится чуть выше голеностопа, пятка прижимается к ноге, подъём и пальцы не прижимаются, как бы образуют «хвостик»). Когда пассе будет отработано, вводится вторая часть движения — разгибание ноги вперед, в сторону и назад. Движение выполняется плавно. Необходимо сохранять выворотность ноги во время её разгибания и возвращения в исходное положение.
  • Цель выполнения упражнения — выработать выворотность в тазобедренном, коленном и голеностопном суставах.
                                                                                                                         Батман фраппе — резкое, чёткое сгибание ноги (по сути — удар) в положение сюр ле ку де пье и разгибание на носок, а также в положение книзу или на полупальцах в положение на носок или книзу. Выполняется вперёд, в сторону, назад, с акцентом на удар. Колено максимально выворотно, направлено в сторону по линии плеча.
    • Цель выполнения упражнения — выработать выворотность в тазобедренном, коленном и голеностопном суставах при быстром выполнении движений; отработать «расстановку точек» в движениях.
                                                                                                              Батман фондю — данное упражнение заключается в сгибании ноги в положение сюр ле ку де пье для выполнения батман фондю (в положении впереди стопа не обнимает щиколотку — носок не заведён назад, а находится спереди, в положении сзади изменений нет) с вытянутым «подъёмом», одновременным полуприседом на опорной ноге и разгибанием работающей ноги на носок или книзу в одном из трёх направлений.[1]

      Классификация

      Плие Батман
      Гранд плие Деми плие Тандю Фондю Жэте Фраппе Гранд батман жэте Девелопе

      Батман тандю деми плие Дубль батман фондю Пуанте Пикке Балансуа Дубль батман фраппе Пти Ботю Балансуа Балансуа Пуанте Пикке С отведением на 1/4, 1/2 круга деми ронд Пассэ С отведением на 1/4, 1/2 круга деми ронд


Народний танець

Народний танець — фольклорний танець, який побутуює у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Фольклорний танець — це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується в першу чергу для себе, а потім — для глядача (товариства, гурту, громади).

 

                                  Історія

Характерні особливості загальнослов'янської культури почали формуватися в далекому минулому це стосується пісень, танців, одягу і навіть зачісок. Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображали певні трудові процеси (напр., деякі хороводи). Первісний танець, як і пісня, виконував магічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.

                                   В Україні

Специфіка життя давніх східнослов'янських племен — древлян, дреговичів, в'ятичів, сіверян, волинян, білих хорватів, бужан та інших — слугували за основу самобутнього, оригінального, хореографічного мистецтва українського народу. Усі обряди, магічні звертання, заклинання, тощо безпосередньо залежали і були органічно пов'язані з землеробством та анімалістичним культом.
Танцювальні рухи характерні для «Гопака», «Козачка», «Метелиці», становлять основу танців Центральної України, визначають головні національні риси української народної хореографії, якщо переглянути українські хороводи і сюжетні танці, легко помітити, що серед цих творів є однойменні твори. Усі українські народні танці, що збереглися в художньому побуті народу, виконують під музичний супровід. Український народ створив своє самобутнє, оригінальне хореографічне мистецтво, яке посідає одне з провідних місць в світовій духовній культурі.
Хореографія (від грец. χορεία — танець, хоровод, та грец. γραφή — писати) — мистецтво постановки танцю як послідовності кроків, рухів, фігур для створення найкращого сценічного ефекту.
Мистецтво створення сценічного танцю ґрунтується на маніпуляції абстрактних елементів рухів людського тіла: простору, форми, часу, енергії в рамках емоціонального контексту з метою вираження унікального творчого голосу. Мова рухів хореографії — це мова танцювальної техніки балету, сучасного чи джазового танцю, хіп-хопу, народного танцю, обрядового танцю чи звичних повсякденних рухів.
Хореографія намагається досягти в танцювальній композиції, органічної цілісності, ритмічної і неритмічної артикуляції, теми й варіації, повторення та імпровізації. Найвідоміший хореограф сучасності Інна Дзян.
Термін хореографія вживається також щодо постановки виступів у певних видах спорту: художній та спортивній гімнастиці, фігурному катанні, синхронному плаванні тощо.